Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 20.05.2014 року у справі №910/19068/13 Постанова ВГСУ від 20.05.2014 року у справі №910/1...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Постанова ВГСУ від 20.05.2014 року у справі №910/19068/13

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2014 року Справа № 910/19068/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. (доповідач) і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Фармстандарт-Біолік", м. Харків (далі - ПАТ "Фармстандарт-Біолік"),

на рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2013 та

постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.02.2014

зі справи № 910/19068/13

за позовом Міністерства охорони здоров'я України, м. Київ (далі - МОЗ України),

до ПАТ "Фармстандарт - Біолік"

про стягнення 192 169,56 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

МОЗ України - Тоцької А.О.,

ПАТ "Фармстандарт-Біолік" - Коваленка О.О.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

МОЗ України звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ПАТ "Фармстандарт-Біолік" пені у сумі 120 617, 24 грн. та штрафу у сумі 71 552, 32 грн., а всього 192 169,56 грн., посилаючись на прострочення відповідачем поставки лікарських препаратів за укладеним ним з МОЗ України договором закупівлі товарів за державні кошти від 06.09.2012 № 82Т/240/21-24 (далі - Договір № 82Т/240/21-24).

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.12.2013 (суддя Добреля Н.С.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 (колегія суддів у складі: суддя Істоміна О.А. - головуючий, судді Барбашова С.В., Білецька А.М.), позов задоволено; стягнуто з відповідача на користь МОЗ України 192 169,56 грн.

У касаційній скарзі ПАТ "Фармстандарт-Біолік", не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, просить Вищий господарський суд України дані судові рішення скасувати внаслідок порушення місцевим та апеляційним господарськими судами норм процесуального та матеріального права. Скаржник зазначає, що: ДУО "Політехмед" не мало права звертатися з позовом у даній справі, як в інтересах, так і від імені МОЗ України, оскільки у справі відсутні документи, які підтверджували б право здійснення такого представництва; господарські суди дійшли помилкового висновку про наявність підстав для застосування норм, якими передбачено стягнення штрафних санкцій за порушення господарського зобов'язання, що фінансується я за державні кошти, оскільки залишити поза увагою, що порядок виконання зобов'язання поставки було змінено імперативними положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 №1404 "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти", до яких відсилає пункт 4.3 Договору № 82Т/240/21-24.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Господарськими судами у справі встановлено, що:

- МОЗ України та ПАТ "Фармстандарт-Біолік" уклали Договір № 82Т/240/21-24 про закупівлю в 2012 року за рахунок коштів державного бюджету у порядку виконання бюджетної програми КПКВК 2301400 у частині "Загальнодержавна програма боротьби з онкологічними захворюваннями" лікарських препаратів, зазначених у додатку № 1 до цього правочину;

- за змістом пункту 5.1 Договору № 82Т/240/21-24 ПАТ "Фармстандарт-Біолік" на умовах DDP (поставка зі сплатою мита у визначене місце призначення) правил Інкотермс-2000 зобов'язалося поставити лікарські препарати на певний склад уповноваженого МОЗ України підприємства - державним українським об'єднанням "Політехмед" (далі - ДУО "Політехмед") відповідно до погодженого сторонами у додатку № 2 до цього Договору графіку поставки товару, а саме до листопада 2012 року;

- факт виконання зобов'язання з поставки товару підтверджується підписаним сторонами актом (пункт 5.8 Договору № 82Т/240/21-24);

- МОЗ України зобов'язане протягом семи днів з дня поставки товару за повідомленням ДУО "Політехмед" оплатити товар, а в разі відсутності фінансування з державного бюджету - по мірі надходження державних коштів (пункт 4.2 Договору № 82Т/240/21-24);

- пунктом 4.3 Договору № 82Т/240/21-24 передбачено право МОЗ України здійснити попередню оплату товару в порядку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 №1404 "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" та зазначено, що в разі здійснення попередньої оплати в розмірі 100 % від ціни даного Договору на підставі виставленого постачальником рахунку, останній зобов'язаний протягом трьох місяців виконати зобов'язання з поставки товару, і на підтвердження цього надати відповідного акта;

- пунктом 6.4 Договору № 82Т/240/21-24 передбачено права постачальника своєчасно отримати плату за поставлений товар, достроково поставити товар, а також у разі невиконання зобов'язань контрагентом, крім випадків відсутності фінансування грошового зобов'язання, - достроково розірвати Договір № 82Т/240/21-24, повідомивши про це протягом двадцяти днів з моменту виявлення невиконання зобов'язань;

- 27.12.2012 МОЗ України перерахувало на рахунок відповідача кошти на оплату товару за Договором № 82Т/240/21-24;

- товар було поставлено за видатковою накладною від 28.03.2013 № 130166, тобто з простроченням у 118 днів після кінцевого строку поставки, визначеного даним правочином, - 31.12.2012;

- згідно з пунктом 7.1 Договору № 82Т/240/21-24 у разі порушення строків поставки товару, визначених пунктом 5.1 цього правочину (строків визначених графіком поставки згідно з додатком № 2 до даного Договору) стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості;

- у справі наявний укладений МОЗ України та ДУО "Політехмед" договір доручення від 12.03.2013 № 39/21-24, за умовами якого ДУО "Політехмед", з-поміж іншого, має право представляти інтереси довірителя в суді, у тому числі підписувати та подавати позовні заяви про стягнення штрафних санкцій у зв'язку з невиконанням договорів про закупівлю МОЗ України лікарських засобів за державні кошти.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України - далі ЦК України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (стаття 611 ЦК України).

За змістом частини другої статті 231 Господарського кодексу України (далі- ГК України) у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (частина третя статті 237 ЦК України).

Відповідно до положення статті 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Згідно з частиною п'ятою статті 65 ГК України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

У частині другій статті 11110 ГПК України зазначено, що порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо: справу розглянуто судом у незаконному складі колегії суддів; справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду; господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі; рішення або постанова не підписані будь-ким із суддів або підписані не тими суддями, що зазначені в рішенні або постанові; рішення прийнято не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглянула справу; рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині четвертій статті 17 цього Кодексу; рішення прийнято господарським судом з порушенням правил виключної підсудності.

З тексту оскаржуваних судових рішень вбачається, що справу порушено за позовом МОЗ України, спір у справі стосується прав та обов'язків МОЗ України та ПАТ "Фармстандарт-Біолік".

На підставі укладеного МОЗ України та ДУО "Політехмед" договору доручення від 12.03.2013 № 39/21-24, ДУО "Політехмед" має право представляти інтереси довірителя в суді, у тому числі підписувати та подавати позовні заяви про стягнення штрафних санкцій у зв'язку з невиконанням договорів про закупівлю МОЗ України лікарських засобів за державні кошти.

Позовну заяву та інші документи у справі від імені позивача підписано керівником ДУО "Політехмед" - його генеральним директором.

Водночас відповідно до положень статей 246 ЦК України, 65 ГК України ДУО "Політехмед" може на підставі довіреності уповноважити працівника цього підприємства від імені підприємства брати участь у розгляді справи у суді.

З урахуванням наведеного та приписів статті 11110 ГПК України Вищий господарський суд України не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень у зв'язку з наявними в касаційній скарзі посиланнями на порушення чинного законодавства щодо представництва інтересів МОЗ України у даній справі.

Господарськими судами по суті спору зі справи встановлено фактичні обставини, які підтверджують порушення відповідачем строків виконання зобов'язання з поставки товару, визначених Договором № 82Т/240/21-24, тобто затвердженим сторонами в додатку № 2 до цього Договору графіком (до листопада 2012 року).

Відтак господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про стягнення за таке прострочення штрафних санкцій, передбачених пунктом 7.1 Договору № 82Т/240/21-24, розмір та порядок застосування яких узгоджується, зокрема, з приписом статті 231 ГК України. Правильність розрахунку заявлених позивачем сум пені та штрафу перевірено судом.

Вищий господарський суд України не бере до уваги доводи касаційної скарги, які стосуються посилань на пункт 4.3 Договору № 82Т/240/21-24 та постанову Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 №1404, оскільки попередніми судовими інстанціями у справі досліджено, що зазначеним пунктом передбачено право, але не обов'язок МОЗ України здійснити попередню оплату товару.

Водночас відсутні будь-які докази щодо внесення змін до Договору № 82Т/240/21-24 або його розірвання у порядку, визначеному статтею 188 ГК України.

Керуючись статтями 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2013 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 зі справи № 910/19068/13 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Фармстандарт-Біолік" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати